Урок – реквієм ” Пам’ятаймо їхні імена”.

Урок – реквієм ” Пам’ятаймо їхні імена”.

22.02.2020 Uncategorized 0

20 лютого у Бориславській санаторній школі – інтернаті І – ІІІ ст. для учнів 9-А класу класним керівником Пігур О. М. та вчителем історії Сорокіном О.Б. було проведено урок – реквієм ” Пам’ятаймо їхні імена”. Метою уроку було вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, пригадати події Революції Гідності (2013 року), виховувати патріотизм, національну гордість, любов до України. Загиблі люди з Небесної Сотні мали сім’ї та друзів, вчилися або працювали, мали захоплення та симпатії. Серед них були студенти й педагоги, художники та журналісти. Мабуть, в останню перед розстрілом ніч хтось із цих хлопців згадував свою домівку, хтось свою дівчину чи сестричку, хтось мамині смаколики або друзів з університету. Але вони лишалися там, у серці Києва, і з Україною в серці. Держава визнала їх героями: їхніми іменами названо вулиці й площі в різних містах України 20 лютого, згідно з Указом Президента, відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України. засновано державну нагороду — Орден Героїв Небесної Сотні, якою відзначають мужніх громадян за захист України, за самовіддане служіння народу. Небесна Сотня вірила в майбутнє України, заплативши за це найбільшу ціну, на яку здатна людина — життя. Тому маємо вірити в Україну і ми, бути чесними з людьми й собою, маємо боротися з несправедливістю! Діти пригадували події, що відбувалися на Майдані, декламували вірші в знак пам’яті Героїв Небесної Сотні, переглядали відео про героїв , які віддали своє життя за Україну, за краще наше життя, малювали малюнки з побажаннями для воїнів АТО. Завершився урок- рекієм спільною молитвою за душі невинно убитих. А сотню вже зустріли небеса… Летіли легко, хоч Майдан ридав. І з кров’ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав. Й заплакав Бог, побачивши загін – Спереду – сотник, молодий, вродливий, І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній – сивий-сивий. І рани їхні вже не їм болять… Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло… Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *